“Зовсім не страшний фільм” – повнометражна документальна картина про родину, яка доводить, що життя поруч із смертельною хворобою може бути повноцінним, а людина – більше, ніж її діагноз.
Режисерка – Єлизавета Стрій.
Продюсерка – Оксана Іванців.
Операторка – Олена Кириченко.
Звукорежисерка – Наталія Авраменко.
Режисер монтажу – Петро Цимбал.
Чому ця тема важлива?
Тема смерті є однією із найбільш табуйованих тем у нашому суспільстві.Ми не вміємо говорити про смерть, ми не вміємо підтримувати тих, хто стикнувся з нею, ми зрештою боїмося визнати, що смерть – це те, що трапиться з нами усіма і робимо вигляд, що живемо так, наче ніколи не помремо.
Щороку в Україні нараховують понад 600 000 осіб, які потребують паліативної допомоги. З них понад 200 000 – це діти. Отримати якісну паліативну допомогу можуть лише 15% пацієнтів від загального числа.
Що ми робимо для досягнення мети
Задля адвокації ми створили великий соціальний проект. Разом із виробництвом фільму Arts&Rights разом з ГО “Горизонталі” розробить серію суспільно важливих справ: курс про паліативну допомогу, лінію психологічної допомоги для паліативно хворих, співпрацю з лікарнями, аби покращити навігацію всередині лікарень.
Адвокаційна кампанія має допомогти паліативним хворим бути почутими і медичними працівниками, і державними чиновниками, щоб зробити нашу медичну систему більш гуманною до пацієнта.
У 2020 році на 14-му пітчингу Державної агенції з питань кіно ми здобули підтримку на виробництво документальної стрічки “Зовсім не страшний фільм” про життя з паліативним діагнозом. Цей фільм – про життя родини, в якій паліативно хвора бабуся Олена Іванівна, попри все, живе повноцінним життям. А її донька Анастасія – активістка та реформаторка, стикнувшись з недоліками медичної системи в Україні, впроваджує реформи та робить все, аби похід до лікарів не викликав стресу та страху у пацієнтів. Чи вистачить їй сил боротися далі? І чи встигне мати Насті відчути ті зміни, які намагається впровадити її донька? Людяність, любов та повага – основні почуття, які лягають в основу цієї картини. Це історія про гідність людини і в житті і в смерті. Зовсім не страшна.
Місія фільму – зробити видимими людей з паліативними діагнозами, поділитись їхнім життєвим досвідом, який допоможе кожному з нас усвідомлювати цінність життя.
Поточний статус проекту: триває робота над фільмом. Прем’єра запланована на 2022 рік.
Партнери: ГО “Горизонталі”. За підтримки Держкіно України.
