"Паліатив - це, найперше, про любов"
Ми не вміємо говорити про смерть, ми не вміємо підтримувати тих, хто стикнувся з нею, зрештою ми боїмося визнати, що смерть - це те, що трапляється з кожним і робимо вигляд, що живемо так, наче ніколи не помремо. Попри те, що тема смерті є страшенно табуйованою, вона ще й повна стереотипів. Думаючи про людей, яким уже не може допомогти медицина, ми зазвичай думаємо лише про біль, страждання і жалість і дуже рідко усвідомлюємо, що це також історії про повагу, силу, любов до життя.
Життя з паліативним діагнозом означає, що людина дуже чітко
усвідомлює свої “дедлайни”, життя стає дуже концентрованим, немає часу на зайве, на вагання, на прокрастинацію, на відкладання на потім.
За класифікацією Міжнародного альянсу паліативної допомоги, який діє при ВООЗ, Україна належить до групи країн з "несистемним забезпеченням паліативної допомоги". Такий самий статус мають Вірменія, Куба, Єгипет, Пакистан, Росія та ще кілька десятків країн. Щороку в Україні нараховується понад 600 000 осіб, які потребують паліативної допомоги. З них понад 200 000 – це діти. Отримати якісну паліативну допомогу можуть лише 15% пацієнтів від їх загального числа.
У Arts&Rights ми взяли тему паліативної медицини, аби створити якісну адвокаційну кампанію та потужні документальні фільми на цю тему. Аби показати, що можна не замовчувати тему смерті, а з паліативним діагнозом можна не тільки помирати, але й житти.
У 2020 році на 14-му пітчингу Державної агенції з питань кіно ми здобули підтримку на виробництво документальної стрічки "Зовсім не страшний фільм" про життя з паліативним діагнозом. Це фільм про родину, яка доводить, що життя поруч із смертельною хворобою може бути повноцінним, а людина - більше ніж її діагноз.
Місія фільму - зробити видимими людей з паліативними діагнозами, поділитись їхнім життєвим досвідом, який допоможе кожному з нас усвідомлювати цінність життя.
У результаті впровадження проектів про паліативну медицину Arts&Rights розробить серію суспільно важливих справ - курс про паліативну допомогу, лінію психологічної допомоги для паліативно хворих, співпрацю з лікарнями, аби покращити навігацію всередині лікарень.
Адвокаційна кампанія має допомогти паліативним хворим бути почутими і медичними працівниками, і державними чиновниками, щоб зробити нашу медичну систему більш гуманною до пацієнта.
- Зовсім не страшний фільм
“Зовсім не страшний фільм” – повнометражна документальна картина про родину, яка доводить, що життя поруч із смертельною хворобою може бути повноцінним, а людина – більше, ніж її діагноз. Режисерка – Єлизавета Стрій. Продюсерка – Оксана Іванців. Операторка – Олена Кириченко. Звукорежисерка – Наталія Авраменко. Режисер монтажу – Петро Цимбал. Чому […]
